Зарин — це ізопропіловий ефір фторангідриду метилфосфонової кислоти. Уникаючи наукових термінів, його можна визначити як бойову отруйну речовину нервово-паралітичної дії. Зарин являє собою рідину без кольору та запаху, він змішується в усіх відношеннях з водою та органічними розчинниками. Ця речовина смертельно отруйна.
Зарин може потрапляти до організму під час вдихання, ковтання, контакту зі шкірою або через очі. Тому в разі розпилення треба максимально захистити організм від впливу зовнішніх чинників за допомогою одягу та спецобладнання.
Треба пам’ятати, що пари зарину важчі за повітря. Вони будуть збиратися та концентруватися у погано вентильованих, низинних або замкнутих місцях (наприклад, каналізація, підвали).
Перші ознаки ураження зарином:
– міоз — звуження зіниці (діаметр менше 2,5 мм); виникає при скороченні м’язів, що звужує зіницю (спастичний міоз), або паралічі м’язів, що розширює зіницю (паралітичний міоз);
– утруднення дихання;
– виділення з носа;
– закладеність у грудях.
Згодом при отруєнні зарином у людини з’являється нудота та посилене слиновиділення, після чого втрачається контроль над функціями організму.
Також у жертви може спостерігатися блювання, мимовільне сечовипускання та дефекація. Ця фаза супроводжується конвульсіями. На фінальній стадії отруєння зарином людина впадає в коматозний стан і задихається у нападі судомних спазмів з подальшою зупинкою серця.
Як захиститися від зарину?
– Наскільки це можливо, треба залишити заражену територію. Виходити із зони зараження перпендикулярно до напрямку вітру. Після виходу із зараженої зони зняти одяг, не торкаючись його зовнішньої поверхні.
– Якщо не вдається – необхідно піднятися на підвищення чи найвищі поверхи будівлі, ущільнити вікна і двері мокрою тканиною, закрити вентиляційні отвори.
– Бойова отруйна речовина на території є небезпечною до 7 днів, залежно від погодних умов, тому нічого не торкатися не пити і не їсти.
– Рідкий зарин з шкіри і одягу негайно змивати (хоча б попрати, оскільки всмоктується через шкіру).
Найдієвішим захистом є протигаз та захисний спеціальний одяг (костюм хімічного захисту).
Перша допомога під час отруєння зарином:
– потерпілому давати багато пити, краще лужні розчини (молоко, мінеральні води), чай;
– вивести потерпілого із забрудненої зони чи місця;
– зняти увесь верхній одяг, помістити його у міцний поліетиленовий пакет та герметично закрити;
– ретельно вимити забруднену шкіру потерпілого за допомогою мильного розчину або чистої води;
– закрити усі відкриті рани;
– накрити потерпілого термопокривалом, щоб запобігти переохолодженню;
– викликати швидку – невідкладна допомога базується на введенні антидоту.
