Бойові отруйні речовини можуть потрапляти до організму під час вдихання, ковтання, контакту зі шкірою або через очі.
Чим тепліша погода, тим швидше випаровується речовина і стає небезпечнішою, адже її концентрація в повітрі збільшується.
Токсична хмара поширюватиметься приблизно зі швидкістю та напрямом вітру, але концентрація хімічної речовини буде значно зменшена на відстані від джерела.
У разі можливості, змочіть тканину розчином оцтової (або лимонної) кислоти при атаці аміаком чи розчином питної соди при атаці хлором. Проте, розрізнити, який саме газ випустили, ви скоріш за все не можете. Тому, як мінімум, прикрийте рот і ніс тканиною (бажано вологою).
– Швидко вийдіть з району зараження перпендикулярно напрямку вітру. Сховайтеся у приміщенні. Зачиніть двері, закрите вікна, вентиляційні отвори та заслінки комина, вимкніть вентилятори, кондиціонери та системи повітряного опалення. Зашторте вікна мокрою ковдрою.
– Якщо ви перебуваєте в будівлі, не виходьте на вулицю одразу після завершення обстрілу, навіть якщо ви вживали певні заходи перестороги. Стійкість більшості бойових отрут сягає кільканадцяти годин, і ви ризикуєте отримати ураження.
– Не торкайтеся очей, рота, носа та шкіри після дотику до ймовірно забрудненої поверхні.
– Зніміть забруднений одяг, помістити його в поліетиленовий пакет і зберігати в надійному місці, як доказ події.
– Суха дезактивація: промокнути (не витирати) шкіру паперовим рушником, сухою серветкою або сухою тканиною.
– Промийте уражену ділянку великою кількістю води з милом. Очі промити фізіологічним сольовим розчином або чистою водою. Уникайте використання дезінфекційних засобів для рук або інших засобів, що містять спирт, оскільки вони можуть посилити всмоктування агента.
Дивіться телевізор, слухайте радіо, частіше перевіряти Інтернет щодо офіційних новин та подальших інструкцій.
