Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя несе ця глобальна проблема.
Уперше захворювання на СНІД (синдром набутого імунного дефіциту) було виявлено в 1980 році в Нью-Йорку і Каліфорнії серед гомосексуалістів і наркоманів, що використовують внутрішньовенне введення наркотиків. За декілька років поширення СНІДу набуло характеру всесвітньої епідемії, що охопила населення практично усіх країн.
За оцінками ЮНЕЙДС, 35,7 мільйона осіб у віці від 15 до 49 років інфіковані ВІЛ, з них 26 мільйонів – працюючі люди.
У листопаді 2013 року Кабінет міністрів України затвердив Національну програму протидії ВІЛ/СНІДу в Україні на 2014-2018 роки. Завдання нової Загальнодержавної програми полягає в посиленні найбільш ефективних заходів і напрацювань попередньої п’ятирічної програми з урахуванням провідного міжнародного досвіду та експертних рекомендацій Організації об’єднаних націй.
Заходи, що традиційно проводяться в цей день, традиційно відбуваються із символом – Червоною стрічкою. Її вигадав художник Франк Мур. У 1991 році цей символ був використаний вперше. Тепер кожен, хто надягає Червону стрічку 1 грудня, висловлює свою надію на майбутнє без СНІДу.
Де можна зробити тестування на ВІЛ?
За оцінками експертів загалом в Україні 257 тисяч людей інфіковані ВІЛ. З них третина досі не знають, що є носіями ВІЛ. Це означає, що підступна хвороба непомітно, але впевнено руйнує день за днем їх здоров’я.
І навіть коли ВІЛ досягає своєї цілі і знищує імунну систему, ми не завжди розпізнаємо його під маскою різноманітних симптомів, чи то незрозумілої втомлюваності, чи почастілих пневмоній або рецидивів герпесу тощо. За 5-10 років людина часом і пригадати не зможе, коли вона інфікувалася ВІЛ.
Отже, єдиним правильним рішенням може стати тестування – тестування, яке в Україні доступне і безкоштовне. На щастя, медицина не стоїть на місті і для діагностики ВІЛ швидким тестом достатньо лише 15 хвилин: це той час, який дає шанс зробити правильний крок і врятувати власне життя, розпочавши лікування. Антиретровірусна терапія (АРТ) щороку удосконалюється, а препарати для лікування безкоштовні і доступні для усіх, хто їх потребує.
Так, ми ще не зупинили епідемію СНІДу, але загальмувати її нам вдалось. Якщо у 2000 році інфікувались ВІЛ 30 тисяч людей, то минулого року їх кількість була же втричі меншою (9 тисяч). Ще десять років тому через СНІД ми втрачали до 14 тисяч людей на рік. Але СНІД, як вирок, почав відступати. Минулого року кількість померлих була в рази меншою — близько 3 тисяч.
Один зі видів профілактики — уникати потенційно небезпечних ситуацій. Проте існують ще й інші способи профілактики ВІЛ: доконтактна та постконтактна профілактика, а також — лікування ВІЛ як профілактика.
Після інфікування ВІЛ може розвинутися інфекційне захворювання. Воно є хронічним та характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму.
В Україні понад 250 000 людей живуть з ВІЛ і половина з них не знає про свій статус. Так ті, хто не знають, чи вони інфіковані, не розпочинають лікування — а отже, вірус продовжує руйнувати їхню імунну систему. Водночас люди, які живуть з ВІЛ, можуть несвідомо інфікувати інших.
Тестування на ВІЛ — найкращий спосіб профілактики ВІЛ. Адже щойно людина дізнається про свій позитивний статус, вона зазвичай змінює свою поведінку і приймає рішення про використання бар’єрної контрацепції та початок антиретровірусної терапії.
Якщо не лікувати ВІЛ-інфекцію, у людини може розвинутися синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Це комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом імунної системи на ІІІ–IV стадії інфікування ВІЛ. За належного лікування людина може мати довге та повноцінне життя, а без нього ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8–10 років.
Тож якщо людина не обговорює зі своїм партнером або партнеркою ВІЛ-статус одне одного, цю розмову варто почати якомога швидше. Це захистить обох партнерів у майбутньому, адже у разі позитивного тесту на ВІЛ людина зможе розпочати АРВ-терапію, а її партнер або партнерка — доконтактну або постконтактну профілактику ВІЛ.
