Цей день прекрасний привід задуматися над тим, що в цілому у нашій країні зараз палить десята частина жінок, більше половини всіх чоловіків, 53% старшокласників.
Мета Міжнародного дня відмови від паління — сприяти зниженню поширення тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння усіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я.
В наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. Дослідження свідчать, що більшість дорослих курців (65%) хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину – одна із головних перешкод при відмові від паління.
В Україні тютюнопфаління є опосередкованою причиною кожного п’ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років. Щороку в нашій країні помирають від наслідків куріння близько 100 тис. людей. Ті, хто почав палити до 15 років уп’ятеро частіше помирають від раку легень.
Сумна статистика в Україні щодо куріння серед дітей. Серед випускників шкіл близько 60 % уже палять відкрито. І, як мінімум, кожен другий учень 8¬го класу хоча б раз пробував закурити.
Вчені з’ясували, що куріння в ДВА рази небезпечніше для організму, що росте, ніж для дорослого. Смертельна доза для дорослої людини міститься в одній пачці сигарет, якщо її викурити відразу, а для підлітків – півпачки. Були навіть зареєстровані випадки смерті підлітків від поспіль викурених двох – трьох сигарет через різке отруєння життєво важливих центрів, в результаті якого наступала зупинка серця і припинялося дихання.
Серце у курця робить в добу на 15 тисяч скорочень більше, а живлення організму киснем і іншими необхідними речовинами відбувається гірше, оскільки під впливом тютюну кровоносні судини у підлітка спазмуються.
Вчені з’ясували, що в тютюні міститься маса отруйних речовин. Серед них найбільш відомий нікотин: по своїй отруйності він рівний дії синильної кислоти.
Окис вуглецю (чадний газ) вступає в з’єднання з гемоглобіном, який транспортує кисень. При курінні відбувається різке зменшення вмісту кисню в крові. На це дуже негативно реагує головний мозок підлітка. Аміак подразнює слизову оболонку рота, гортані, трахеї, бронхів. Ось чому у курців спостерігається рихлість ясен, виразки в роті, часто виникають ангіни. Від тривалого куріння відбувається звуження голосової щілини, з’являється осиплість голосу.
В останні роки вчені приділяють пильну увагу речовинам, що викликають рак. До них, в першу чергу, відносяться бензопірен і радіоактивний ізотоп полоній-210. Якщо курець набере в рот дим, а потім видихне його через хустку, то на білій тканині залишиться коричнева пляма. Це і є тютюновий дьоготь. У ньому особливо багато речовин, що викликають рак.
Важко навіть перелічити шкідливі речовини, що містяться в тютюні, адже їх нарахували майже 1200!
За останні десятиліття вчені все частіше почали виявляти у людей, що не палять, хвороби, властиві курцям. Причина? Люди, що не палять, тривалий час перебували в приміщенні разом з курцями. При курінні в організм курця проникає 25% отруйних речовин, 25% шкідливих речовин тютюнового диму згоряє, а 50% разом димом надходять у повітря. А ним дихають оточуючі. Виходить, що люди, самі не бажаючи того – «палять». З’явився навіть спеціальний термін – «пасивне» куріння.
Тривале перебування у компанії курців для того, хто не палить, буде відповідати трьом активно спаленим цигаркам у день. Діти, які проживають з батьками, що палять, мають підвищену чутливість до респіраторних захворювань та інші проблеми порушення їх росту та розвитку.
Скільки цигарок пасивно “палять” діти завзятих курців? Після обстеження майже 60 дітей віком 11-15 років вчені встановили, що тютюновий дим, який вони вдихають протягом року в квартирах, де палять батьки, рівнозначний за дією в середньому 80 цигаркам.
Результати обстеження дітей віком 7-11 років свідчать, що діти батьків-курців нижчі на зріст, у них гірше налагоджена дихальна функція, і вони вдвічі частіше страждають від легеневих захворювань.
У сім’ї, де палили батьки, згодом починають палити 67% хлопчиків і 78% дівчаток. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я – 80% таких дітей зберігають цю звичку й надалі.
Навіть у США, при всьому засиллі тютюнової реклами, десятки мільйонів американців кинули палити. Теж саме відбувається і в Англії, Швеції і Фінляндії. Норвегія твердо вирішила стати нацією, що не палить.У багатьох країнах прийняті закони, що забороняють підліткам палити.
У нашій країні законодавчо заборонено палити в громадських місцях.
Так чому ж все-таки продають сигарети в кіосках? Та тому, що, на жаль, категоричними заборонами не завжди вплинеш на завзятого курця. Всякого роду саморобки, сурогати куди шкідливіші, ніж тютюн, приготований у фабричних умовах. Просто заборонити людям палити, напевно, ще не можливо, а ось переконати кинути палити можна.
При першій спробі куріння – дере в горлі, прискорено б’ється серце, в роті з’являється осоружний смак. Всі ці неприємні відчуття, пов’язані з першою сигаретою, не випадкові. Це захисна реакція організму, і треба нею скористатися – відмовитися від наступної сигарети. Фактори, що сприяють початку і продовженню паління, дуже чисельні і різноманітні.
На сучасному етапі боротьби із шкідливими звичками взагалі і тютюнопалінням, зокрема, необхідно сформувати, насамперед, у школярів і молоді, активну життєву позицію, впевненість, вміння прогнозувати події і їх наслідки, виходити із складних, нестандартних ситуацій з найменшими втратами для свого і суспільного здоров’я.
В основі профілактичної роботи у боротьбі з тютюнопалінням серед школярів і молоді повинно бути утвердження здорового способу життя кожної людини і всього суспільства. Пропаганда здорового способу життя повинна виходити не тільки від медичних працівників, скільки від батьків, вихователів і педагогів, чий авторитет для дітей, школярів і студентів залишається дуже високим.
Свідоме і відповідальне ставлення до здоров’я як загальнонародного надбання і національного багатства країни має стати нормою життя і поведінки всіх громадян України. Така норма передбачає викорінення шкідливих звичок, виховання культури спілкування, поведінки, дотримання режиму праці і відпочинку, систематичні заняття фізкультурою і спортом, підвищення санітарної культури і гігієнічних знань, гармонійний розвиток особистості ще з підліткового віку.
