Кишкові інфекції – це величезна група заразних захворювань, які передаються фекально-оральним шляхом (через брудні руки, їжу або воду), а також повітряно-крапельним шляхом при зараженні вірусами й, як правило, вражають травний тракт.
Причинами можуть бути: бактерії (сальмонельоз, холера, дизентерія, черевний тиф, стафілокок, клебсієла, протей, кишкова єрсинія); токсини (ботулізм); віруси (ротавіруси, ентеровіруси, вірус гепатиту А – хвороба Боткіна).
Особливо активно збудники кишкових інфекцій розмножуються в молочних продуктах (молоко, сметана, йогурт, кефір, кисле молоко), тортах і кремах, курячому м’ясі, яйцях, ковбасах. Також джерелом інфікування можуть стати погано вимиті овочі, зелень і фрукти.
Симптоми викликають як самі мікроби, так і їх токсини. Основним клінічним симптомом при гострій кишковій інфекції є діарея (часто з домішками крові). Крім діареї може спостерігатися синдром інтоксикації, слабкість, в’ялість, зниження апетиту, підвищення температури тіла, нудота, біль у животі. Але самим небезпечним за наслідками багаторазових проносу і блювоти є зневоднення організму, особливо це стосується дітей та осіб похилого віку.
Профілактика кишкових інфекцій (і вірусних, і бактеріальних) – часте та ретельне миття рук, вживання якісних продуктів харчування. Для посилення захисного бар’єру у малюків рекомендовано тривале грудне вигодовування.
Важливим є вживання чистої води, ретельне миття овочів і фруктів, боротьба з мухами.
В даний час у світі існує дві вакцини проти ротавірусів. Вона показана всім дітям у віці від 6 до 24 тижнів життя дитини. Вакцина забезпечує захист на 73-89% проти розвитку важких форм захворювання.
При наявності симптомів кишкових інфекційних захворювань потрібно діяти швидко і чітко.
Якщо хворий почав скаржитися на раптове погіршення зору, туманний зір і виникла косоокість, слід негайно викликати «Швидку медичну допомогу» або доставити хворого до лікарні. Це головні симптоми смертельно небезпечної хвороби – ботулізму.
Якщо є підозри на іншу кишкову інфекцію – слід обов’язково проконсультуватись з інфекціоністом, особливо, якщо блювота і пронос приймають загрозливі форми.
