Панічна атака — це сильне почуття страху і тривоги. Напади часто відбуваються, коли людей щось непокоїть або вони пережили складний чи стресовий досвід.
Панічні атаки можуть дуже лякати, особливо дітей, але зазвичай їх можна зупинити у разі лікування. Важливо знати, що панічна атака не заподіє шкоди і це відчуття пройде, навіть якщо так не здається під час нападу.
Що викликає панічні атаки?
Не завжди зрозуміло, що викликає панічні атаки в дітей чи дорослих. Відомо, що їх може спричинити тривожність із приводу чогось або проживання важких чи стресових ситуацій. Серед них:
• тривога, викликана складнощами вдома чи у школі;
• стрес через такі речі, як іспити, дружба чи стосунки;
• смерть близької людини;
• страх, викликаний жорстоким поводженням або зневагою;
• насильство.
Ознаки та симптоми панічних атак
Під час панічної атаки людина може відчувати втрату контролю над тим, що відбувається навколо, бути наляканою відчуттям небезпеки. Їй навіть може здаватися, що вона помирає. Наш організм може по-різному реагувати на панічні атаки. Серед цих реакцій:
• задишка, прискорене або ускладнене дихання;
• запаморочення або відчуття непритомності;
• світло здається яскравішим та інтенсивнішим;
• прискорене серцебиття та стиснення у грудях;
• потовиділення більше звичайного;
• тремтіння кінцівок та хиткість у ногах;
• сльози, незмога перестати плакати;
• відчуття, ніби людина «застрягла» та не може рухатися;
• спазми у шлунку або нудота.
Перший крок до подолання панічної атаки — дізнатися, що її спричинило. Запитайте як людина почувається та що викликало в неї тривогу чи стрес. Чи змушують її панікувати певні ситуації або місця? Розуміння цього допоможе людині подумати про те, як вона може з цим упоратися.
Під час панічної атаки людина може відчувати, що втрачає контроль. Ось що ви можете зробити, щоб повернути його та допомогти людині «заземлитися».
1. Прийміть ситуацію. Іноді здається, що легше просто уникати ситуації чи місця, які змушують нас панікувати. Це природно. Однак уникнення може посилити тривогу. Мета полягає не в уникненні ситуацій, а в тому, щоб дитина навчилася справлятися з тим, як вона себе в них почуває.
2. Згадайте алфавіт. Попросіть людину назвати щось на кожну літеру алфавіту. Це можуть бути тварини, імена, місця, їжа тощо. Така вправа залучить іншу частину мозку дитини та відверне увагу від страху та тривоги.
3. Зосередьтеся на диханні. Черевне дихання дуже заспокоює й допомагає кисню проникати в легені. Ось проста техніка, яка складається з трьох кроків:
• Крок 1. Покладіть руку на живіт.
• Крок 2.Зробіть п’ять глибоких вдихів (п’ять секунд на вдих і п’ять секунд на видих; вдих через ніс і видих через рот).
• Крок 3. Поясніть дитині, що коли вона вдихає, то м’яко надуває свій животик, як повітряну кульку, а коли видихає, повітря ніби повільно виходить із кульки.
4. Знайдіть безпечні місця. Якщо людина відчуває паніку, скеруйте її до пошуку місця, де вона зможе спокійно дихати та думати. Це може бути знайомий їй фізичний простір, наприклад, ваш дім чи її кімната. Або уявне місце, де вона відчуває спокій, наприклад, улюблений куточок парку чи біля моря.
5. Допоможіть людині скористатися органами чуття. Наші органи чуття є потужними інструментами, які допомагають впоратися з панікою, тривогою та стресом. Ось простий спосіб заохотити дитину використовувати їх. Попросіть її сісти зручно, повільно вдихнути та видихнути. Після цього попросіть її назвати декілька речей, які не викликають тривоги: чотири речі, які вона може бачити, три речі, які можна почути, дві речі, які можна понюхати, та одну річ, яку можна спробувати на смак.
