Суперечки щодо впливу щеплень на організм людини тривають цілими десятиліттями. Одні впевнені, що імунізація захищає від небезпечних захворювань. Інші переконані, що вакцинація тільки шкодить.У чому сенс вакцинації?
Вакцинація (щеплення) – дієвий спосіб масової профілактики інфекційних захворювань:
• вірусних – кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В тощо
• бактеріальних – туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правця тощо
Сенс вакцинації полягає в тому, що в організм людини вводять ослаблені або вбиті збудники різних інфекцій (або штучно синтезовані білки, ідентичні до білків збудника).
Вакцинуватися від ряду хвороб можна одночасно, оскільки існують комбіновані препарати, які є сумішшю декількох вакцин. Наприклад, вакцина АКДП спрямована проти коклюшу, дифтерії та правця.
Деякі вакцини створюють імунітет з першого разу, інші доводиться вводити повторно. Так звана ревакцинація спрямована на підтримання імунітету, виробленого попередніми щепленнями. Зазвичай її проводять за кілька років після першої.
Сьогодні наукові центри розробили спеціальні календарі щеплень, які дозволяють максимально захистити людину від важких і небезпечних інфекцій.
Всі вакцини можна умовно розділити на чотири групи:
• Живі – вони містять ослаблені живі мікроорганізми. Прикладом можуть служити вакцини проти поліомієліту, кору, свинки, краснухи або туберкульозу.
• Інактивовані – містять або вбитий цілий мікроорганізм (вакцини проти коклюшу, сказу й вірусного гепатиту А), або компоненти клітинної стінки чи інших частин збудника (вакцини проти коклюшу та менінгококової інфекції).
• Анатоксини – вакцини, що містять інактивований токсин (отруту), який виробляють бактерії. Наприклад, вакцини проти дифтерії та правця.
• Біосинтетичні – отримані методами генної інженерії. Прикладом є вакцина проти вірусного гепатиту B.
Для захисту від кожної хвороби підбирають найоптимальніший варіант вакцини.