В умовах війни поранення і травми можуть бути спричинені не лише вогнепальною зброєю, а й руйнуванням споруд, розлітанням уламків і осколків, загорянням помешкань, втратою домівок, переохолодженням. Травми, опіки та відмороження мають високий ризик інфікування. Важливо пам’ятати про небезпеку ураження правцем у випадку потрапляння в рану:• ґрунту,
• частинок забрудненого одягу,
• уламків деревини.
Мікроорганізм Clostridium tetani, збудник правця, є убіквітарним, поширеним скрізь в природі, включаючи мікрофлору кишківника людини. Також небезпека правця існує для породіль і немовлят, народжених поза медичним закладом. В умовах масових уражень до небезпеки зараження правцем також приєднується ризик інфікування гепатитом В внаслідок контакту з кров’ю інших людей. Проти обох інфекцій в Україні проводиться планова вакцинопрофілактика. І якщо стосовно військових – питання своєчасної вакцинації й ревакцинації суворо контролюються, то серед цивільних – можливі прогалини, та, при відсутності повного циклу вакцинації або пропущених дозах, – необхідно розглядати екстрену імунопрофілактику.
Правець
Екстрена профілактика правця на території України регулюється наказом МОЗ України №198 від 05.08.1999 і передбачає первинну хірургічну обробку рани з одночасною специфічною імунопрофілактикою. Призначення засобів для екстреної імунопрофілактики правця здійснюється диференційовано залежно від наявності документального підтвердження про щеплення, або даних імунологічного контролю напруженості протиправцевого імунітету, а також враховуючи характер травми.
АП-анатоксин – адсорбований правцевий анатоксин
ППЛІ – протиправцевий людський імуноглобулін
ППС – протиправцева сироватка
До потенційно «інфікованих» ран належать:
• ампутація,
• мацерація,
• відкритий перелом,
• колоті та рвані рани, глибші за 1 см, тривалістю понад 6 год, з ознаками некрозу, вогнепальні рани,
• опіки та відмороження ІІ-IV ступенів,
• забруднені рани (ґрунт, скалка, фекалії, тканина).
До «інфікованих ран» також відносять:
• пупкову рану в пологах поза стаціонаром,
• позалікарняний аборт,
• проникаючі рани кишківника,
• абсцеси,
• некрози,
• укуси тварин.
• Екстрена імунопрофілактика проводиться в період до 20 дня від моменту отримання травми. Активна імунопрофілактика може здійснюватись як моновакцинами, так і будь-якими комбінованими препаратами що містять правцевий анатоксин. У разі необхідності додатково пасивної імунопрофілактики – імуноглобуліном протиправцевим людини (ППЛІ) та, при його відсутності, сироваткою протиправцевою кінською очищеною концентрованою (ППС).
• Гепатит В
• Умови інфікування: контакт пошкоджених шкірних покривів або слизових оболонок із кров’ю інфікованої особи, незахищений статевий контакт.
• Постконтактна імунопрофілактика залежить від наявності вакцинації і рівня поствакцинальних антитіл:
• Невакциновані: імуноглобулін 0,06 мл/кг в/м протягом 24 годин після контакту з наступною серією вакцинації проти гепатиту В (0-1-6 міс., 0-14-21 день-12 міс.)
Незалежно від проведення екстреної профілактики особам, що мали контакт з інфікованим або ймовірним матеріалом, показаний контроль HBsАg – 0, 6 тижнів, 3, 6, 12 міс.
Особам, які не мали відповіді на первинну серію вакцинації проти гепатиту В, показано повторний цикл вакцинації 3 дозами вакцини з наступним контролем рівня антитіл до HBsAg через 1-2 міс. після останньої дози вакцини.
Для того, щоб не виникало необхідності у розв’язанні термінованих питань, пов’язаних з екстреною імунопрофілактикою, оптимальним є контроль наявності вакцинації (3 дози проти гепатиту В у будь-якому віці, правця – згідно із Національним календарем відповідно до віку) і ревакцинації (дорослим кожні 10 років вакциною АДП-М).
Проте в умовах воєнного часу документи про наявність щеплень можуть бути втрачені або недоступні. В такому разі рівень поствакцинальних антитіл можна перевірити лабораторно:
• до правця – антитіла до правцевого анатоксину, IgG
• до гепатиту В – антитіла до HBsAg