Після 24 лютого на вулицях дедалі частіше можна побачити людей на протезах та візках: військові, цивільні, діти. Офіційної статистики щодо ампутацій поки немає, але травматичних ампутацій чимало.
Ампутація: що далі?
Є кілька періодів після ампутації: післяопераційний, період підготовки до протезування, період протезування та опанування протезу, віддалений період (інтеграція в суспільство).
Післяопераційний період. Фізично та психологічно він є найважчим. Відбувається прийняття нової реальності та пошук варіантів, як далі вчитися з цим жити. У цей час важлива підтримка сім’ї, друзів, рідних. Підтримка, але не гіперопіка.
Період підготовки до протезування, як правило, розпочинається після загоєння післяопераційної рани. Він містить цілу низку заходів:
– Фізична терапія
– Еластична компресія кукси
Протезування розпочинається в кожного по-різному, в середньому через 4–8 тижнів після ампутації. Фізичний терапевт навчає ходьбі, догляду за куксою та куксоприймачем. Спочатку ходити на протезі навчають за допомогою спеціальних паралельних брусів, а пізніше – на тренувальних доріжках по рівній місцевості, на спусках та підйомах по східцях, місцевості.
Психологічна допомога
Шок, страх, зневіра, депресивні думки, відчуття, що життя закінчено – постійні супутники людини, якій довелося пережити ампутацію. Він почувається неповноцінним, тягарем, не бачить сенсу ні в чому, в деяких випадках може навіть дійти до суїцидальних нахилів. Подібний моральний настрій дуже гальмує відновлення та можливість протезування. Відсутність результату ще більше гнітить пацієнта. Вибратися з цього замкненого кола також допомагає реабілітаційний центр після ампутації ноги або руки пацієнта чекає робота з грамотним психологом, який допомагає повернути смак до життя і відчуття нормальності.
Тут потрібна систематична терапія в індивідуальному та груповому порядку. Досвід тих, хто переживав подібне, може допомогти нинішнім пацієнтам адаптуватися до нових умов.
